Главная » 2016 » Июль » 17 » Пенсійно-поліційний банк
10:58
Пенсійно-поліційний банк


В США людині, яку достроково звільняють з ув’язнення, визначають місто, де вона має перебувати, призначають куратора-поліціянта і зобов’язують періодично з’являтись до нього, щоб він міг пересвідчитись, що людина дотримується обмежень.

Наш рідний Кабмін своєю Постановою від 14 березня 2016 р. № 167 фактично поставив пенсіонерів-переселенців в становище достроково звільнених американських злочинців. Тепер їх змушують перевести пенсійні рахунки в Ощадбанк.

«...починаючи з 1 липня 2016 р. виплата пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, довічних державних стипендій за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, коштів Пенсійного фонду України, фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, що призначені внутрішньо переміщеним особам, здійснюється через рахунки та мережу установ і пристроїв публічного акціонерного товариства “Державний ощадний банк України”».

Тобто, частину громадян України позбавили їх законного права – обирати в яку «кишеню» складати свої гроші. Саме свої. Адже пенсія, це гроші, які належать пенсіонеру. Я вже не кажу, що «Ощадбанк» є типово «совковим» закладом. Постійні черги, відсутність грошей в касі та банкоматі – звична для цього банку ситуація.

Але цього уряду здалось замало. Він зобов’язав пенсіонерів-переселенців періодично відвідувати «Ощадбанк» задля «фізичної ідентифікації». Саме так, як це змушені робити звільнені достроково злочинці в США. Функцію поліціянта-куратора у нас надали «Ощадбанку».

«Строк дії карток, які одночасно є пенсійним посвідченням, встановлюється до трьох років за умови проходження фізичної ідентифікації клієнта в установах публічного акціонерного товариства “Державний ощадний банк України” перші 2 рази кожні шість місяців, у подальшому – кожні 12 місяців».
«За відсутності проходження фізичної ідентифікації одержувачів пенсій публічне акціонерне товариство “Державний ощадний банк України” зупиняє видаткові операції за поточним рахунком до моменту звернення клієнта та щомісяця повідомляє Мінфіну.
Зазначені у цьому пункті виплати припиняються з місяця, наступного за тим, у якому завершився строк дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. У разі продовження строку дії довідки зазначені виплати поновлюються з дати припинення їх виплати».

В чому мета цієї Постанови? Очевидно уряд намагається продемонструвати, що хоче припинити таке явище, як фіктивні переселенці та отримання ними подвійних пенсій – одночасно і на території підконтрольній московитським терористам, і на території підконтрольній уряду.

Але дана Постанова не вирішить цієї проблеми.

Річ у тому, що ті, хто фактично мешкає на підконтрольних терористам територіях, реєструвались в якості вимушених переселенців в містах, наближених, до місць їх фактичного перебування. Це, наприклад, Мар’їнка, Костянтинівка, Бахмут тощо. Тобто, там, куди можна поїхати і повернутись впродовж дня. Що їм завадить поїхати туди ж заради ідентифікації? НМД, нічого. А значить, ця Постанова абсолютно нікчемна. Це лише імітація спроби вирішити проблему. Яка, схоже, взагалі не є проблемою.

Бо існує інший аспект цього питання.

Уряд стверджує, що там, на територіях підконтрольних терористам, мешкають «наші люди», про яких треба піклуватись.
То в чому тоді річ? Платіть мовчки пенсії і не вигадуйте для людей додаткових проблем. Їх і так достатньо.
Чи може наш уряд піклується про фінансові інтереси «ДНР» -- щоб ті не платили пенсії громадянам України, які отримують пенсії в Україні? Виникає риторичне запитання: «Нашому уряду шкода грошей, які витратять терористи для громадян України?».

А якщо людина, з морально-етичних міркувань, не оформила пенсію в «ДНР»? То їй тепер робить перепони український уряд – принижуючи і дискримінуючи.

Передбачаю вереск «радикальних» патріотів: «Донецькі мешканці самі винні, що там «ДНР» -- треба було боротись! Так як в Одесі, Харкові та Києві!».

На це я можу «очень сильно возразить» (с).

В Одесі заколотники вчинили напад на колону футбольних фанів. Тобто людей, які одне другого знали і були вже організовані. До того ж, це переважно молоді люди.

В Харкові деякі наші нинішні високопосадовці мусили захищати свій бізнес. До речі, так як і в Дніпрі. Тому туди (до Харкова) були направлені відповідні силові підрозділи.

Тепер про Київ і Майдан.

По-перше, там значну роль грали організовані структури: партійні і громадські.
По-друге, для мене є очевидним, що йшла фінансова підтримка з боку ображених на режим Януковича олігархів. Інакше як пояснити появу великої сцени біля Михайлівського вже наступного дня після жорстокого побиття студентів. А потім величезної сцени на Майдані.

Так, народ фінансував Майдан. Фактично вся Україна. Я й сам неодноразово допомагав грошима і пересічним учасникам, і громадським структурам. Але, на моє враження, не ці суми були вирішальними.

Так от – всього перерахованого в Донецьку НЕ БУЛО. Знаю достеменно, що мітинги за Україну організовував обласний осередок «Батьківщини». Брали активну участь представники ВО «Свобода». Ще були священники. Більше ні про кого не чув, хоч брав в цих мітингах участь. Не було організаційного фактору. Він був абсолютно відсутній.

Де була партія нашого нинішнього президента «Солідарність», РПР та ще купа таких самих ніби то національно-демократичних політичних сил?
Натомість був олігарх, зацікавлений в збуренні на Донбасі. Який фінансував «колорадів» (як ми їх тоді називали), а насправді – бойовиків. Всі силовики були йому фактично підпорядковані через владні структури, які належали «Партії регіонів».

На сьогодні «БПП-Солідарність» при владі, Президент сплачує податки в бюджет країни агресора, Ахметов «кує» гроші.
 Луганська фірма (зареєстрована в «ЛНР») експортує вугілля в Европу з території «ЛНР» за дозволом українського уряду. Війна, вибачаюсь, АТО триває вже більше двох років. А винними у всьому виявились пенсіонери з Донбасу. 

«Отакоє от. От.» (с)

© ToiSamiy
Просмотров: 68 | Добавил: Андрій_Морозов | Рейтинг: 5.0/2
Всего комментариев: 0
avatar
Для добавления необходима авторизация