Главная » 2016 » Август » 27 » Вимога зняти мораторій на експорт лісу-кругляка: Євросоюз готує Україні роль сировинного додатку?
19:41
Вимога зняти мораторій на експорт лісу-кругляка: Євросоюз готує Україні роль сировинного додатку?


Нелегальні вирубка і продаж лісу залишаються однією з найгостріших екологічних та економічних проблем сьогодення України.

Важко переоцінити роль, яку виконують ліси в підтримці рівноваги екосистем.

Як відомо, 40% лісових ресурсів належить Західній Україні, де найчастіше реєструються прикордонні інциденти щодо контрабанди деревини.

Згадаймо нещодавній злочин із вирубкою лісу в 30-кілометровій зоні на Закарпатті під прикриттям держпогранслужбовців, сліди якого привели в Словаччину.

Щоб стримати діяльність нелегалів, навесні 2015 року в громадах і парламенті була розгорнута масштабна дискусія, в ході якої було вирішено встановити мораторій від 15.04.15 на продаж лісу на експорт: лісоматеріалів і пиломатеріалів у необробленому вигляді, так званого лісу-кругляка (трохи пізніше – інших видів деревини).

Друга важлива причина мораторію – регресивні тенденції в український деревообробній промисловості.

Як свідчить звернення до Президента України через прес-центр УНІАН з боку асоціації деревообробних і лісозаготівельних підприємств Західної України від 20.02.15р., за попередні кілька років більше 2 тис. підприємств через нестачу сировини припинили свою діяльність і суттєво скоротили робочі місця.

Окрім заборони на експорт необробленого круглого лісу, законопроектом має бути встановлена заборона на вивіз пиломатеріалів товщиною більше 70 мм з транспортною вологістю більше 22%.

Тому що переважна більшість українських підприємств займаються тільки частковою переробкою – розпилюють ліс на пиломатеріал і відправляють на Захід 

А високотехнологічні сушки мають лише 6%.

Таким чином, підприємства, маючи доступ до сировини, інвестуватимуть у свій розвиток і швидко перетворяться на високотехнологічні, поставляючи на західний ринок уже оброблену деревину, що згодом дозволить наповнювати і бюджет країни.

З цього приводу Віктор Кривенко (замголови бюджетного комітету Верховної Ради) надає інформацію, що після ухвалення закону рік по тому вже з’явилось більше 20 нових деревообробних підприємств.

Незважаючи на вказані вище обставини й факти, існують аргументи проти мораторію.

Наприклад, на думку аналітиків «Української правди», заборона на експорт деревини – екстремальний захід, який насправді не сприяє росту внутрішнього ринку, і загалом приносить більше збитків економіці країни, аніж вигод.

Але ці дані засновані на суперечливому міжнародному досвіді (мораторій у Гані, Індонезії) і абстрактних економічних теоріях.

Причому фактичний аналіз чинників, які впливають на економічну ситуацію у зв’язку з забороною експортувати ліс практично не представлений, – частково через перехід України в русло нових реформ в умовах нестабільності.

Офіційна ж «заохочувальна» статистика вирубки лісу (за принципом «не надавати реальних чисел, бо вони свідчать про липову якість роботи лісгоспів») опиняється на рівні європейських показників і не викликає тривоги.

Усе це нібито дає зелене світло на відміну мораторію.

Зняття мораторію ініціював уряд Арсенія Яценюка, на тлі обнадійливих обіцянок Президента України на початку осені ввести безвізовий режим.

Для подальшої лібералізації торгівлі з ЄС 22 березня 2016 р. був зареєстрований новий законопроект. Як стверджують його розробники на чолі з замміністра економічного розвитку Наталією Микольською, мораторій суперечить раніше ухваленій угоді між Україною та Євросоюзом, а також умовам надання Україні міжнародної макрофінансової допомоги (транш).

Зацитуймо Яна Томбінського, голову представництва ЄС в Україні: «Для нас дуже важливо, щоб Україна виконувала обов’язки в рамках угод про асоціацію з ЄС.

Мається на увазі обмеження на український експорт.

Ми вкрай негативно ставимось до обмежень на експорт лісу-круляка з України.

Ми вважаємо, що ця заборона нічого не дала для захисту українських лісів».

Разом з відміною мораторію на експорт необробленої деревини комісія пропонує запровадити прозорий механізм аукціонів з продажу заготовленого лісу в два етапи. Спочатку для резидентів України без права подальшого експорту, в розрахунку на те, що продукція гарантовано потрапить до українського виробника. А на другому етапі залишки продукції підуть для нерезидентів України на експорт. Цей захід також має виключити можливість прямих угод, котрі часто супроводжуються хабарами і виступають ланкою у контрабандних схемах.

Експортерами необробленого лісу можуть бути тільки постійні лісокористувачі (лісгоспи), щоб виключити прошарок трейдерів-посередників, здатних занижувати ціни через корупційні зв’язки. Окремо надається увага питанням сертифікації сировини і встановлення обов’язкового ведення електронного обліку деревини всіма постійними користувачами, що унеможливить продаж краденого лісу.

Незважаючи на такі трендові антикорупційні заходи, напрошується висновок, що уряд намагається всидіти на двох стільцях, як то кажуть, «і вашим, і нашим», перетворивши українську деревообробну промисловість на метафоричного «тягништовхая» — не встигли переорієнтувати і вже женуть на торги.

Оскільки проблема системного контролю лісових ресурсів, нелегальної вирубки і продажу деревини ще досить далека від вирішення.

Детальніше про аспекти реформування лісової галузі розповідає в інтерв’ю Христина Юркевич, експерт і голова Державного агентства лісових ресурсів України.

Так, у рамках Держлісагентства єдиний електронний облік дерева створений майже на 100%.

Але є 27% лісів, які знаходяться в підпорядкуванні інших лісокористувачів, таких як Мінприроди, Міноборони та обласні ради (не кажучи про проблему кадастрових дірок).

В Україні існує складність визначення кількості вирубленої деревини, що здійснюється за допомогою технічних розрахунків, тоді як у ЄС кількість вирубленого лісу оцінюється вимірюванням обсягів деревини, що надходить на проміжні склади.

Христина Юркевич також зазначає: «Сьогодні сертифікати на деревину видаються територіальними органами Держлісагентства.

Покупець зобов’язаний прийти до нас і показати накладну, договір купівлі-продажу, договір на експорт і так далі. Все б нічого, тільки управлінню відводиться доба на перевірку цих документів.

Але це нонсенс!

За такий короткий час ми просто фізично не можемо це зробити.

В результаті, якщо на документах є всі підписи, всі печатки, ми просто зобов’язані видати сертифікат, оскільки за неправдиву інформацію несе відповідальність той, хто подає документи.

Отже, ми технічно не можемо відслідкувати корупційні чинники.

Важливо збільшити відповідальність не тільки за незаконну вирубку лісу, але і за недобросовісну купівлю матеріалів деревообробними підприємствами».

Навряд чиновники Євросоюзу розуміють всю складність вищеописаної ситуації, демонструючи формальну стурбованість екологією в Україні й реальний інтерес до українського лісу лише в якості сировинного донору.

Мораторій на експорт деревини на даному етапі реформування є позитивним фактором у забезпеченні сировиною вітчизняної деревообробної промисловості.

Це ніяк не заважає паралельному проведенню антикорупційних заходів у лісовій галузі в тому темпі, на який здатна сьогоднішня Україна а спроби протягнути відміну мораторію в єдиному пакеті з ними є відвертим торгом на природних фондах України задля підняття політичних рейтингів уряду реформаторів.

Тож наполегливі рекомендації ЄС щодо зняття заборони на продаж необробленого лісу щонайменше має сенс відкласти до того часу, коли українська промисловість стане достатньо конкурентноспроможною, як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках, і не запрацює дієва програма відновлення лісопосадок.

А щонайбільше — закрити це питання як таке, що закріплює Україну в статусі периферійної країни з сировинно-орієнтованою економікою та, на додачу, відсутньою системою контролю й покарання за екологічні злочини.

Анна Семеняка

http://azov.press/ukr....dodatkuhttp://azov.press/ukr....dodatku
Просмотров: 94 | Добавил: Борис_Борисенко | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
avatar
Для добавления необходима авторизация